18.07.2018 14:33
для всіх
136
    
  2 | 2  
 © Ем Скитаній

В лунах зорі

онде тане

та, он тая

тихоплинна і бліда

хмара обрію світання.

в ранній днині

в далі нині

сонце косу розпліта.

у житт-буття рослинне

вітер літа в ліні лине, 

розхвильовує, хита

сон у славі, 

що на слово

тінню темною спада.

а те слово -

волі слово! -

зводить аж в глибінь небес

невгамовний, 

неповторний

співом птахотеревень -

мов над степом біль в тенетах, 

тріпотливий ллється тень.

і туманами оманна

надить загадкою даль.

ватри перші запалають, 

відзеркаляться у став -

дивовижні і руїнні

миттю спалахом згорять.

і увійде смутком лунним

в днину таненням зоря...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.07.2018 08:35  Тетяна Чорновіл => © 

Неймовірну і тендітну мить упіймали Ви на обрії світання!
І так майстерно довершили красою слова! Воістину, волі слово в глибіні небес вражає дивиною.