09.05.2011 20:09
875 views
Rating 5 | 17 users
 © Тарас Іванів

Вільний птах

Ти вдихаєш новий світ, 

Ледь не щодень, сотню літ 

Десь високо в небесах. 

Ніч – самітник у лісах. 


Де в цей раз несуть тебе 

Вітри – танці? Шлях кладе 

Біле сонце з позаранку. 

Крик сумний твій на світанку. 


Помах крил росу збиває, 

А стихія одягає 

Перо довге в чорний цвіт… 

Це твій дім – широкий світ. 


Вся планета – вільний шлях. 

Граціозний, сонний птах. 

Ворог – дощ, – ти все стерпиш… 

Ти не дбаєш! Ти летиш! 


Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.03.2012 19:15  Оля Стасюк 
 09.05.2011 21:27  Тетяна Чорновіл => © 

Що воно за птах, що живе сотню літ?... Мабуть якийсь гайворон.

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо