Вільний птах
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Ти вдихаєш новий світ,
Ледь не щодень, сотню літ
Десь високо в небесах.
Ніч – самітник у лісах.
Де в цей раз несуть тебе
Вітри – танці? Шлях кладе
Біле сонце з позаранку.
Крик сумний твій на світанку.
Помах крил росу збиває,
А стихія одягає
Перо довге в чорний цвіт…
Це твій дім – широкий світ.
Вся планета – вільний шлях.
Граціозний, сонний птах.
Ворог – дощ, – ти все стерпиш…
Ти не дбаєш! Ти летиш!
