11.05.2011 14:05
-
339
    
  1 | 1  
 © Мар`яна Гой

Тікало життя 

Моє за днями 

Повне скорботи, 

Але в золотій рамі. 

Тікали світи  

У чуттєву душу. 

Мене це вбивало, 

Але я незворушна. 

Мене таврували, 

Обпікали і звали 

На пишнії бали. 

А потім зривали 

Шовки й ненаситно 

Кидали на дно, 

Мене білу й невинну... 

Кидали у світ. 

Хотіла б тікати, 

Та чим це умити? 

Лише усміхатись, 

В поклін не склонитись. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!