Зорепад
Ми вип’ємо кави міцної
І будемо вдвох до ранку
Чекати, щоб впали зорі
В садочок навпроти ганку.
Бо, кажуть, бачити можна –
Сьогодні пік зорепаду! –
Як зірочки, ніби дощик,
Із неба сиплять над садом.
Багато бажань, ти ж знаєш,
У кожній душі таїться.
Під зорепад загадаєш –
Й твоє напевне здійсниться.
Та небо хмари вкривають,
Накрапує дощ дрібненький.
Дістань із неба, благаю,
Одну зоринку маленьку!
На щастя…
м. Харків, 22.04.18
