12.08.2018 10:46
для всіх
232
    
  6 | 6  
 © Зав`ялова Валентина

Зорепад

Ми вип’ємо кави міцної

І будемо вдвох до ранку

Чекати, щоб впали зорі

В садочок навпроти ганку.

Бо, кажуть, бачити можна –

Сьогодні пік зорепаду! –

Як зірочки, ніби дощик, 

Із неба сиплять над садом.

Багато бажань, ти ж знаєш, 

У кожній душі таїться.

Під зорепад загадаєш –

Й твоє напевне здійсниться.

Та небо хмари вкривають, 

Накрапує дощ дрібненький.

Дістань із неба, благаю, 

Одну зоринку маленьку!

На щастя…

 



м. Харків, 22.04.18

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.08.2018 19:32  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарний зоряний вірш! А зоринка маленька в кінці зворушила просто!

 15.08.2018 00:00  Лора Вчерашнюк => © 

Сподобалось)))) Дякую)))

 14.08.2018 01:11  Серго Сокольник => © 

О... Я наловив оце на природі...)))

 12.08.2018 22:11  Артюх Леся Вікторівна => © 

Дивись, який сьогодні зорепад!
Дивись, як мрії сиплються у руки!
Якесь одне і збудеться, послухай!
Загадуй швидко! Сотні раз!
Метеоритний дощ іде для нас
І кожна зірка має шанс здійснитись.
Прославити, любити, веселитись.
Або комусь продовжити їх час.
Дивись, який сьогодні зорепад!
Хоч на хвилину очі в небо.
Тобі ж завжди багато всього треба!
Помрій, бо скоро осінь й листопад...