Ми прощаємось з літом
Літніх сутінок час. Скоро ніч свої крила розкине.
І не котить асфальтом авто, а, здається, над ним воно лине.
Поруч ніжний летить вітерець, із волоссям він грає.
Десь лишилося плесо і сосни над ним…Але місто чекає.
Ми прощаємось з літом, прощаємось з теплими днями…
Там, за обрієм – хмари, що осінню пахнуть й дощами.
м. Харків, 29.08.17