17.08.2018 14:15
для всіх
163
    
  4 | 4  
 © Ем Скитаній

Мить сходження сонця...

Мить сходження сонця...

пелюстки цвіту

небесних зграй

хитає вітер

за небокрай.

і збудний будень

ллє, лиє лій

у обрій збурень, 

де снить палій.


там сонця лігво

і ліні плинь, 

у лоску втіхи

проміння млінь.

арканом в небо

від юрми - крик

земної треби

і бунту рик!


у злі і зливі

гроза погроз.

повз віру - хтивість.

і мрії повз

під бій тамтамів

під небом бій!..

а в шарлатанів

у бруді стрій!..


в канкан омани

перевертні

впадуть в захлання

у однодні

в обійми ласки

і примх надій -

у сьогочассі

сей день їм свій.


живуть у миті, 

минають вмить.

прийдешнє в сітях

їм лише зрить.

мовчить минуле.

бунти - понти!

було?..забули -

нам далі йти...


...танцює дурень!

з каблуків брязк

у пил обурень, 

в безвихідь, в яз.

а сонце зійде

як завжди в синь

величне, мрійне

поміж перлин

хмарин рухливих

в роздоллі воль

негамірливих

мінливих доль.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.08.2018 01:09  Серго Сокольник => © 

Настроєве... І у мене залежність настроєва бува, Еме...

 17.08.2018 19:14  Тетяна Чорновіл => © 

Вишукані образи і почуття так гарно виплетені мереживом римованих слів! А перевертням туди й дорога! Натхнення Вам і надалі в створенні чудових Поезій!

 17.08.2018 18:25  Костенюк => © 

Майстерна алітерація. Дуже стильно.

 17.08.2018 16:26  Каллистрат => © 

Отличный стих! Понравилось))) Спасибо!