Незвані гості
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Купа гостей в мене в хаті завжди.
Глянь, он Нудьга, та що коло Біди,
Скрута із Смутком п‘ють липовий чай,
Кажуть: Самотність скоріш зустрічай.
Зрада заскочила тільки на мить –
Зразу за нею Зневіра стоїть.
Плач запроторив десь в щілину Сміх,
Глядь! А вже й Злидні бредуть на поріг!
Геть! Ви паскуди задрипані! Ух!
Зараз я виб‘ю злиденний ваш дух!
Рип! Двері навстіж: – Панове! Ану
Йдіть всі до одного десь вдалину!
Гуркіт стояв на прощання і крик,
Того – за шиворот, цього – під бік!
Стихло. Нарешті всі гості пішли!
Тільки… Любов під заставу взяли.
Двері закрились – одна Пустота.
Каже: – Без Сліз обстановка не та…
Квилить: – Хазяйко, веди хоч в кіно…
Можна й в кіно, бо мені все одно!
Та на сеансі пристав Депресняк,
Хрумав поп-корн на весь зал на дурняк.
Якось від них я з палацу втекла,
Тиху Надію у хату ввела.
Гості ж колишні у світі десь є.
Ждуть, щоб впустив хто в життя їх своє!
