ПРО ДЯДЕЧКА СЕМА
з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»
Той дядько дивиться на все – і посміхається
Крізь зуби:«Хай Україна ваша люба
Свиней по закутках пасе.
Гібридну, кажете, війну
Орда російська нав’язала??
Це МИ привезли Сатану
Сто років тому…
Вам замало?»
*
Вже й душі почали скупать
Оті заморські казнокради…
Їм на сумління наплювать,
Хай ллється кров –
Під шквалом
«ГРАДІВ».
*
«Не діждете… Шакали ви!
Ще гірші їх…» ПЕКЕЛЬНА ДРАМА.
В країни, наче у вдови,
Пробито серце
Холуями.
Терновий натягли вінець,
Останні сили забирають…
Геть, нелюди! Ще не кінець –
Господь Всевишній добре знає,
Як молиться ота вдова,
Як діток захищає ревно…
У неї – світла голова,
Любов і Віра – сестри кревні.
Вона для того вам дана,
Аби всі маски позривати…
Ганебна, підла ця війна
Скінчиться скоро…
Вас – за ґрати.