26.10.2018 21:54
для всіх
477
    
  3 | 3  
 © Лариса Мандзюк

Нема далеких...

Нема далеких...

Нікого й словом зрадити не змушу, 

нема близьких, далеких теж нема...

Зимні вітри, прокралися у душу, 

де ступлю крок, там огортає тьма.


Не чую слів, знаходжу зовсім інших, 

сумні думки читаю між рядків...

Хоч світлу мить одну прошу, не більше, 

щоб вкрасти душу в осені вітрів...


Вірити хочу, в когось думки про тебе.

Хоч Ти Мій Боже руку протягни.

Несуть вітри вже душу попід небо, 

де чорні хмари й голі ясени.


Болить вона, розпята між світами.

Чи я жива, для мене вже дарма.

Коли самотність ділится думками..

Нема далеких і близьких нема.


автор Лариса Мандзюк. м. Львів.



м. Львів., 26. 10. 2018.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.10.2018 07:55  Каранда Галина => © 

Сподобалися образи.
Хай все буде добре.