19.11.2018 18:32
Без обмежень
103 views
Rating 5 | 4 users
 © Лариса Мандзюк

Торкаюся минулого губами...

ЯК ПАМ"ЯТЬ ПРО КОХАНОГО ЧОЛОВІКА У 35 РІЧНИЦЮ НАШОГО ШЛЮБУ..

Я у полоні мрій твоїх живу.

торкаюся минулого губами...

Стаю босоніж на суху траву

і облітаю з жовтими листками.


Я гріюся в обіймах твоїх рук, 

у спогадах, з дощами на світанку...

Сумних краплин, по шибці перестук

і чужі кроки на холоднім ганку.


Твої слова. написані колись, 

я відшукаю на старім папері...

Шепоче небо: " Щиро помолись."

Ключів нема, щоб відчинити двері.


Автор Лариса Мандзюк. 19. 11. 2018.



м. Львів. 19. 11. 2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Змиритися не можу... / Патріотичний вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Нема далеких... / Філософський вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.11.2018 20:21  Гаврищук Галина => © 

такий гарний та болючий вірш, мені аж страшно уявити себе на тому місці (від вірша плачу).... Дякую, буду цінувати своє ще більше... Співчуваю дуже. Натхнення Вам... радісного від тої сили, що маєте...

 20.11.2018 09:40  Тетяна Ільніцька => © 

Незабутні світлі спогади)))) 

 19.11.2018 19:09  Каранда Галина => © 

До сліз.... 

Публікації автора Лариса Мандзюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо