Торкаюся минулого губами...
ЯК ПАМ"ЯТЬ ПРО КОХАНОГО ЧОЛОВІКА У 35 РІЧНИЦЮ НАШОГО ШЛЮБУ..
Я у полоні мрій твоїх живу.
Стаю босоніж на суху траву
і облітаю з жовтими листками.
Я гріюся в обіймах твоїх рук,
у спогадах, з дощами на світанку...
Сумних краплин, по шибці перестук
і чужі кроки на холоднім ганку.
Твої слова. написані колись,
я відшукаю на старім папері...
Шепоче небо: " Щиро помолись."
Ключів нема, щоб відчинити двері.
Автор Лариса Мандзюк. 19. 11. 2018.
м. Львів., 19. 11. 2018