Ми...
з рубрики / циклу «Все і всі»
Ми не долали перешкод,
ми їх створили...
Ми пропустили поворот,
не тих любили...
Коли ми рухали світи,
Серця кричали...
Коли ми мусили іти,
впали причали...
Навіщо зараз вже слова,
усе даремно...
І доля наша не нова,
усе буремно...
На сходи кинутий листок,
старого дуба...
І розпач наче б то ковток,
отрави, - згуба...
Та я не вірю, що тобі,
на все байдуже...
Весна вернеться і тоді,
розквітнуть ружі...
Я їх зірву і принесу,
тобі під вікна,
ти зрозумієш що ніщо -
зовсім не зникло!
І по краплинці так вода,
розточить камінь...
І ми побачим як спада,
стіна між нами...
І намальований бетон,
в шматки поб`ється...
І моє серце в унісон,
з твоїм заб`ється.