Грона любові
Осіння злива ніжних почуттів,
У гронах горобини стільки цвіту,
Відтінками грайливих кольорів
На мить з тобою повертає в літо!
Де райдугами квітне передзвін
І розкішшю блакиті сходять зорі,
Духмяний плине мед з усіх сторін
І спів пташок у такт з серцями вторить.
Любові грона, чисті і палкі -
Природи мудрість й сила незбагненні!
Якщо образиш, в неї є чіпкі
Шипи й колючки...Полюби - натхненно!