Про Осінь
з рубрики / циклу «Для Душі»
Я примірю на себе осінь…
Хто сказав, що вона не личить?
У руде пофарбую волосся,
і посмішку на обличча!
Я примірю холодну зливу,
МовчАзного неба просинь,
Може, здатися все це дивним,
Та я просто закОхана в осінь…
Я примірю на себе ЛистОпад,
Мізерні Його обійми,
Шалик з туману накину,
Останнім теплом зігріюсь.
Все морозніше дихають ранки,
а мені, як завжди замало!
Я приміряла знову осінь,
Я на неї весь рік чекала…
Полтава, 03,11,2018 р
