У тутешності

віршування в окупації

всі ми на кінчику голки

живемо, байдикуєм, скнієм.

та життя нам - жага і свято!

і світ - феєричні будні.

нам байдуже, що там буде,

були колись чи не збулось -

ми є ось тепер і зараз!

і чхати нам з кінчика голки

у безлад, на чвари і війни.

здіймемо угору келих -

за нашу байдужість!

слава! слава! слава!

у блазенському маскараді...

...стомився я в перевертах гучних,

в тусні, розгулах і гульні

того одуреного люду.

який ненавидить людей,

самих себе ведуть у згубу.

та ще й москалицею криють

усе, що є і землю рідну.

хапають мить

і божеству байдужості покірні -

радіють, що зростають в зраді

на голці,

кінчику

брехні.