25.11.2018 16:44
для всіх
195
    
  3 | 3  
 © Вентана

За кілька дюймів від провалля…

За кілька дюймів від провалля…

Іноді здається, що я на краю прірви

Стою, розчинившись в безодні неба.

Поривами вітру злітаю, злітаю…

Думками назовні блукаю, блукаю…

Сама на цім світі, одна-єдина…

І поруч немає ані пір’їни.

А вітер гуляє, а вітер буяє, 

Здіймає в повітря турботи, вагання, 

Вкладає у думи неба блакить.

І вже не одна я, і вже не єдина!

Наповнює серце життєвою силою.

І птахи тріпочуть, і птахи літають.

В моїй голові вони вихор здіймають…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.11.2018 16:48  Каранда Галина => © 

Гарно пишете!