25.11.2018 17:09
Без обмежень
60 views
Rating 5 | 2 users
 © Вентана

Там, де закінчувався хаос…

У твоїх очах – справжній Всесвіт, 

Жменя зірок і крихітний Місяць.

А в моїх тільки дим цигарок

І, можливо, трохи наркотику.

Ти мій власний різновид морфію.

Я без тебе, напевно, не виживу –

Загублюсь в міріадах комет, 

Потону в безкрайній самотності.

На нас не діє сила тяжіння, 

Хоч розбігаємося географічно врізнобіч.

Та кожного ранку прокидаємося в одному ліжку, 

Де сонце світить на спільні фіранки…


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.11.2018 17:14  Каранда Галина => © 

Вірш хороший, картинка страшненька, а курити кидайте)))) чи кажіть своїй ліричній героїні, хай кидає) 

Публікації автора Вентана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо