28.11.2018 00:17
18+
84 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Мальва Світанкова

Снігу знову іти...

Снігу знову іти у степах між людьми

до окопів з бійцями, де хухають в руки.

Десь палає остання надія на мир, 

йде корозія в раді та місиво злуки.

Йому байдуже хто там, і нащо бере автомат...

Снігу ближчими янголи, що захищатимуть спину, 

"стан воєнний" - не вирок -

та чи буде там квітнути сад?

Прогортає дорогу нечистий безвпину.

Звуковистрілом біль -

політичних негасло вистав.

Красномовна лампадка і шепіт в устах рядового.

Втрати серцю болючі на собі в окопах пізнав, 

що не виплачеш людям, 

відомо лиш Богу.

Публікації: Мальва Світанкова

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.09.2019 14:31  Вікторія Топпс => © 

Так пронизливо, до сліз... Дякую 

 09.12.2018 19:17  © ... => Маріанна 

Дякую! 

 09.12.2018 19:12  © ... => Тетяна Ільніцька 

Вдячна за щемливі, такі небайдужі слова! 

 09.12.2018 19:10  © ... => Уляна Яресько 

Дякую! 

 09.12.2018 19:09  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую Вам! 

 01.12.2018 12:06  Тетяна Чорновіл => © 

Щемливі рядочки вірша, мовлені серцем і душею. Наші воїни варті такої високої поезії. 

 30.11.2018 16:52  Уляна Яресько => © 

Пронизливо, майстерно... 

 29.11.2018 09:44  Тетяна Ільніцька => © 

Мальво, нема слів. Ти знаєш, який вірш написала? Саме той єдиний, що влучає в епіцентр болю. Сотні кричалок (я теж написала таких чимало) не варті одного такого слова.
Забираю в улюблене - назавжди! 

 28.11.2018 14:06  Маріанна => © 

Вражає