16.05.2011 21:10
-
647
    
  13 | 13  
 © Тарас Іванів († 2012)

Крила надії

Як ми швидко постаріли. 

В пережитому пройшли 

І щасливі, і не дуже, 

Наші тутешні роки. 


Кожен день, здавалось, завтра 

Прийде диво – хтось пришле, 

І на нових горизонтах 

Свято доленьки прийде. 


Мерехтіння в нашім фільмі, 

Дрібні кадри – нові дні. 

Роки – серії короткі, 

Що щезають, наче в сні. 


Оглянутися аж страшно, 

І майбутнє не смішить. 

Серцю стало важко-важко 

Пісню свою в ритмі бить. 


Де ж цей шанс, чи ба – це диво? 

Чи проспали у літах? 

Чи забув нас підібрати 

Світ прекрасний – синій птах. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.03.2012 21:52  Каранда Галина 

так важко тепер Тарасові вірші читати...

 16.05.2011 21:23  Тетяна Чорновіл => © 

Продовження теми минулого віку?