09.12.2018 19:56
Без обмежень
65 views
Rating 5 | 2 users
 © Савчук Віталій Володимирович

Немає правди на землі

Немає правди на землі,  

ніде у світі. 

Брехня постала на чолі,  

так каже вітер. 

І скільки років навпаки,  

не крутиш землю 

Шукали правду сіряки,  

та все даремно. 

Тим, хто спритнішими були,  

є й грошенята. 

А щоби їх не відняли,  

наймали ката. 

Так із запроданців скупих,  

Раби родились. 

Що за мізерні копійки,  

з своїми ж бились. 

А у пихатих хазяїв,  

хліви ломились. 

Коли вже злидні сіряків,  

за горло брали. 

Вони у ситих хазяїв,  

правди питали. 

Але який тобі простак 

ту правду скаже. 

І закривавлений бідняк,  

на землю ляже. 

І ось вже бійка, чи війна,  

чи тільки колот. 

Та руки гріє сатана,  

дарує голод. 

І знов брехня отрима верх,  

в воді мутненькій. 

Найдеться той, який без черг,  

в царьки швиденько. 

Крутнеться куля ще на вік,  

час світом править. 

На троні інший чоловік,  

все кривду славить. 

Раби ж копаються в багні,  

як і колишні. 

А правда наче у вогні,  

зника ще швидше. 

Так обертається земля,  

собі поволі. 

Сіряк по світу ковиля,  

шукає долі. 

Все виглядає іздаля,  

як вітру в полі. 

Немає правди на землі,  

ніде у світі. 

Брехня постала на чолі,  

так каже вітер... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Все лиш... / Філософський вірш | Савчук Віталій Володимирович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я вірив... / Вірш | Савчук Віталій Володимирович».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.12.2018 17:46  © ... => Тетяна Ільніцька 

Ого!!! Оце Таня Валеріївна мене закрутила!!! )) Відверто кажучи, не очікував на такий розлогий відгук на звичайний(як на мене) настроєвий вірш! Є в житті кожної людини певні періоди, коли ми йдемо по зебрі не в поперек, а вздовж... отак "залипнеш" на чорній смузі і все йде за відомим сценарієм! А потім хтось, або щось нас штурхоне,- озирнешся і бачиш, що йшов не той бік, і все налагоджується! так що, все минає,- і це теж...і ще окреме дякую за "колегу" !!! це найдорожче у рецензії...))) 

 10.12.2018 09:59  Тетяна Ільніцька => © 

Колего, перепрошую, але бачу у вірші розгорнуту ремінісценцію на "Чому ревуть воли, як ясла повні" - перший кримінальний роман української літератури, думаю, відомий усім зі шкільної програми:

«Скрізь неправда... скрізь!» — шептав Чіпка. «Куди не глянь, де не кинь — усюди кривда та й кривда!..

Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї, втекти від неї; плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не вхопиш тропи, куди йти: не знаходиш місця, де б прихилитися...

Публікації автора Савчук Віталій Володимирович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 13 | Знайдено: 77
Автор: Савчук Віталій Володимирович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Все і всі;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;