07.09.2013 15:37
for all
204 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Ем Скитаній

де сонце в плинності хмарин

як оранжовий мандарин

недбало ронить світло в світ,

аж не встига останній цвіт

світ ушляхетнити красою


і листя ще не золоте

спадає зрідка де-не-де...-

у відзеркаленнях хмарин

блукає безліччю стежин

та осінь легкою ходою


і росплететься їй коса,

торкне серпанком небеса

і мов чаклунка молода

струнка, усміхнені вуста -

вмить стане дамою сумною.


пожовкла хилиться трава,

ховає стежки і слова,

під небом сказані не раз

про нерозлучності між нас,

про вічне сяяння кохання.


але у вітах біль прощань,

побачень далі у дощах

і щем від спогадів в душі

промінчик сонця залишив...

колише вітер лист осанний.


по місту йти мов через міст

сюди із відти, де був зміст

всього що було по сей час

і раптом зникло вмить, ураз

і наче час той на заклання.


а листя все вже золоте

спадає, швидко обпаде,

у відзеркаленнях хмарин

блукає безліччю стежин

ця осінь нашого прощання...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.09.2013 17:00  © ... => Тетяна Белімова 

дуже дякую!!! 

 19.09.2013 16:59  © ... => Тетяна Чорновіл 

щіро вдячний, Тетяно, за відгук. 

 08.09.2013 10:01  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно, коли осінь - символ прощання!
А вірш красивий дуже! З бездоганним ритмом, з чудовою елегійною формою.
Навіть коли осінь сумна дама, все ж лишається звабливою чаклункою! )) 

 08.09.2013 00:28  Тетяна Белімова => © 

Еме! Гарно! Метафорично! Як завжди у вас!)) 

 07.09.2013 19:57  © ... => Деркач Олександр 

яка краса! який чудовий, а головне такий неуловимий птах...вибачте, що не розгледів на аві його, бо зір слабкий вже в мене...не знімайте його з сайту - хай буде, дивлячись на нього,
я пишатимусь знайомством із ним!.. 

 07.09.2013 19:47  © ... => Деркач Олександр 

а мені взагалі пісні Аркаши Сєвєрного подобаються... 

 07.09.2013 19:28  Деркач Олександр => © 

під неї гарно горілочку пити... 

 07.09.2013 19:27  © ... => Деркач Олександр 

...а пісня класна, задушевна. 

 07.09.2013 19:26  Деркач Олександр => © 

))))))))Більшу частину життя проводить на землі у заростях високої трави. Найулюбленіші місця — трависті луки, луки із заростями чагарників, хлібні та конюшині поля. За небезпеки намагається врятуватися втечею. Бігає досить швидко, вправно перебігає поміж травою та часто змінює напрямок бігу. Всполоханий деркач перелітає недалеко та знову опиняється у траві. Під час перельоту літає швидко.
Деркача побачити вдається рідко, але його можна почути за його криком у шлюбний період.
Живуть деркачи поодинці й ніколи не утворюють зграй. Поодинці вони відлітають на зимівлю. Зимує він в Африці. 

 07.09.2013 19:20  © ... => Деркач Олександр 

дякую...щодо пір"ячка - гарне таке, руденьке...тільки незрозуміло -
куряче воно, чи півня...складно вгадати взагалі, щодо за птах такий...а він літає?.. 

 07.09.2013 18:23  Деркач Олександр => © 

Чудовий вірш, вражає стильною легкістю, яка притаманна Вам... 

 07.09.2013 14:51  © ... => Світлана Рачинська 

щіро дякую за високу оцінку! 

 07.09.2013 14:13  Світлана Рачинська => © 

Вперше читаю таке чуттєве прощання. І осінь, що порівняли з дамою... І її шляхетність... Просто граційність слів!... чудовий вірш.