10.02.2019 15:15
Без обмежень
47 views
Rating 0 | 0 users
 © Григорій Божок

На погості

Пам`яті дружини

На холоднім лежиш ти погості, 

А на дворі зима та сніги, 

Так до тебе вже хочеться в гості, 

Та приїхать не маю снаги.


Знову сніг і мете завірюха, 

Лютий справою добре вершить

І мороз дере щоки та вуха, 

Що й сльоза мимо волі біжить.


Хоч знаходжусь я більше у хаті

Та красу заметілі дивлюсь

Як сніжинки пухкі, волохаті

Закружляли небесную вись.


Ліс покритий зимовим саваном

І ошатними стали двори, 

До погосту я гостем не званим

Вже прийду весняної пори.


Коли вічність нас знов поєднає

Не в житті, а в землі й небесах, 

Це ніхто достеменно не знає, 

Лиш Господь сам стоїть на часах.



м. Київ 7.02. 2019р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Григорій Божок

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше