11.02.2019 15:24
Без обмежень
44 views
Rating 0 | 0 users
 © Григорій Божок

Старий клен

Клен стоїть у зимовім убранстві, 

Сніг та іній на сонці іскрить, 

Одинокий в своїм постоянстві, 

Свою долю тихенько вершить.


Його вишня недавно спочила, 

Її вихор під корінь зламав, 

А йому він підрізав лиш крила, 

Не зламався, устОяв, не впав.


Літом листям він двір звеселяє, 

Взимку часто в саванах стоїть, 

Як і люди, він долі не знає

Скільки зможе на світі прожить.


Голуби на гілляках кохають

І ворони тут часто кричать, 

Думу думать йому заважають

Чи старому з утоми поспать.


Вітер і сонце, дощі і мороз

Його веселять й досаджають, 

Без лишнього жАлю, суму і сліз

Він ту, що з косою, чекає.

м. Київ 11.02. 2019 р.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Григорій Божок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо