11.02.2019 15:24
для всіх
139
    
  - | -  
 © Григорій Божок

Старий клен

Клен стоїть у зимовім убранстві, 

Сніг та іній на сонці іскрить, 

Одинокий в своїм постоянстві, 

Свою долю тихенько вершить.


Його вишня недавно спочила, 

Її вихор під корінь зламав, 

А йому він підрізав лиш крила, 

Не зламався, устОяв, не впав.


Літом листям він двір звеселяє, 

Взимку часто в саванах стоїть, 

Як і люди, він долі не знає

Скільки зможе на світі прожить.


Голуби на гілляках кохають

І ворони тут часто кричать, 

Думу думать йому заважають

Чи старому з утоми поспать.


Вітер і сонце, дощі і мороз

Його веселять й досаджають, 

Без лишнього жАлю, суму і сліз

Він ту, що з косою, чекає.



м. Київ, 11.02. 2019 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!