Знов кленятка зростають малі
Знов торішнє насіння кленове
З теплим вітром вступає у змову
І шепочеться з ним потаємно,
І готує знов справу взаємну.
Полетіти бажає насіння,
Відірватись скоріш від гілля,
Покружляти із вітром у вальсі
І, стомившись, відчути: земля,
І віддатися ій до останку,
Розчинитись в вологій імлі…
Знову десь, вже на новому місці,
Проростають кленятка малі.
Харків, Березень 2012 р
