Плине час, мов весняний струмочок
Плине час, мов весняний струмочок,
Днів минулих у вічність змива.
Заплітає роки у віночок,
Болі втрат у душі зажива.
Тільки пам`ять не хоче змиритись,
З неминучим цім обертом днів,
Все частіше воліє укритись
І зігрітись під ковдрою снів.
Щоб зміцнивши у них свої сили,
Птахом знову здійнятись увись
І парити в свої небосхили,
Де її час назавше спинивсь
Львів, 30.01.2019