Природний відбір?
мабуть, з глузду з"їхав би Дарвін
на відбір цей блюзнірський - не штучний! -
метаморфози у цій халепі.
неодмінно розумне тут гине,
а дурне закладається в розріст.
закладається в нішу примирень
в підлій зраді своєї вітчизни.
закладається в зашморг неволі
із байдужістю й мочар зневір"я.
...та нема тобі діла до інших!
як до тебе всім іншим також
у занедбаному цьому місті,
окупованому москалем.
а з вечірньої сутені тихо
двері ночі відчиняться навстіж
і увійдуть зорі і місяць
разом з хмарами від небокраю.
ляжуть килимом,
сходами
в спогад,
що з малюнка
у рамці настінній
водоспадом спадає бурхливо
у самотність
сумом і болем.
і задумливістю зачарує,
прозирне крізь заплющені очі.
і штормами могутніми серце
на тонкому гребені хвилі
здійме в вись,
в позачасовий простір!
бризки хвилі солоної зійдуть
із очей, утоплених в спогад,
мелодійним видзвоном річки.
що розстане,
висохне в миті
іронічного посміху віку,
заклопотаному у столітті
в лихоліті війни,
у руїні.
де життя
не варте і кіхтя
тої мертвої
свійської кішки,
що під обстрілами окупанта
випадковою
кулею
вбита...
