18.02.2019 15:07
для всіх
147
    
  1 | 1  
 © Ем Скитаній

Вона розмовляла...

Вона розмовляла...

...з-поза обрію річку брудну

тоді ти подолав дуже просто і легко -

наче виконав крок

і одразу за кроком - стрибок!

не у прірву...о! ні... -

а на берег, 

в туман, 

густий і так схожий на піну кипінь, 

яка біла по білому

швидко донизу текла, 

диміла, 

згорала на чорне... -

яріла пекельна смола!

...а у кріслі про щось лепетав

і усміхнений руки простяг

й випадково торкнувся вогню

і - опікся!

заплакав ридма, 

нодсадно, 

щосили кричав.

та не баче ніхто, 

не чує тебе.

лепетання і крик

зі сльозами, 

прозоро і чисто по лицям які... -

зрозуміти не зможе ніхто

твою мову і заклик в біді.

але жінка ота розуміє -

напівпрофіль її

з телефоном мов тінь

і вуста їй торкалися трубки -

розмовляла із кимось вона.

а ти - немовля.

і пожежі згасити не в змозі!

і тоді, 

у ту мить відчайдушного відчаю

ти, 

коли все - раптом всюди усе! -

загуділо в огні, у пожежі... -

ти побачив відреченість, жах

в її дивовижних очах мовчазних

і здивованомертвих...

...а тепер от ізнову -

ця річка брудна, 

що початком від тої, 

з дитинства іще маячні

в недитячій самотності...

річку здолати, 

в той морок ввійти

як від кроку стрибок у туман, 

що біліє стіною із хмар

в розбудові зважнілих похмурих реалій

у побуті будень.

стоїш біля річки, 

питаєш себе

- ...що є води бурхливі?...

вервечкою хвиль дзенькотять біля ніг

каламутні, 

холодні, 

стрімкі...

вони доля?..

чи фатум?..

межа?..

чи то вигад усе?..

......фантазує запалений мозок......

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.02.2019 16:28  © ... 

...і не кажіть!!!...але я тим не хворію...- надто вже я чітко бачу свої недоліки: я і не той, і не те, і не такий...і т.д.

 19.02.2019 09:27  Тетяна Белімова => © 

Ім`я, безумовно, важливе, а у випадку із Вашим ЛГ просто необхідне, адже треба знати і розуміти, з ким маєш справу.