29.05.2011 12:09
-
264
    
  1 | 1  
 © Толік Панасюк

Кажуть мудрі люди не існує 

Дивних звуків, чудних кольорів. 

Це лиш мозок так інтерпретує 

Довжину і частоту якихось хвиль. 


Якось сумно робиться від того, 

Образи, слова, картини, це ілюзія. 

Реальні лише хвилі, і більш нічого. 

Темнота спектрального провалля. 


Я також сплетіння із потворних хвиль. 

І моє життя нічого вже не значить. 

Наче крик у пустоту, вібрація і штиль. 

А любов? А ненависть? А біль? 



Дрогобич, 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.04.2012 00:51  Каранда Галина => © 

ну чому ілюзія? якраз навпаки, реальність... і не потворних, а якраз гармонічних...
від того, що люди докопуються до суті речей, ця сама суть не міняється. ну знаємо, що любов - то хімічні процеси певні...і що? легше нам від того її переживати? чи заважає хіба якось це знання? наче ні...
то чому Вас хвилі так бентежать? тим більше, що там і з хвилями не все так просто...