29.05.2011 19:57
-
610 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Ноктюрн з дощем

Ноктюрн з дощем

Ніч сивим сном приспала річку, 

У небі зорі засвітила, 

Й хотіла їх порахувати. 

Та, спам‘ятавшись, на поличку 

Край неба місяць покотила, 

Щоб темноту в кутки сховати. 


Так славно скрізь хазяйнувала, 

Стомилася і враз заснула 

Під соловейка спів луною… 

В ту ж мить взялась десь хмар навала 

І зірне небо затягнула 

Важких туманів пеленою. 


Ту пелену на клоччя рвати 

Взялися блискавки жорстокі 

Під грому канонади дужі. 

А хмари стали проливати 

Журбу в сльозах. І сліз потоки 

Лились з небес в брудні калюжі. 


Враз ніч прокинулась сонлива, 

Прогнала хмар журбу раптово, 

Знов в небо зорями сипнула. 

А згодом, коли вщухла злива, 

Із мокрим місяцем в діброву 

Стрічати сонечко майнула… 

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.07.2011 20:43  Оля Стасюк => © 

Чарівно!

 30.05.2011 18:22  Тетяна Чорновіл => Суворий 

Ксенія зробила спробу прикрити його іншими віршами, але нещасний все ще сидить :)))))

 30.05.2011 18:01  Суворий => © 

Розсмішили...