Котики
На гілці всілись котики,
Пухнастики малі.
Цілують їхні дотики,
Грудочки землі.
А сонце усміхається,
Дивлячись на те,
Як котики гойдаються,
Коли їх вітер гне.
І з гілки не втікають,
Бо мають кожушок,
На весну виглядають
З вербових подушок.
Ні сніг, ані морози
Маленьким не страшні,
Бо знають верболози –
Вже дні йдуть весняні.
