27.02.2019 20:18
Без обмежень
124 views
Rating 5 | 2 users
 © Лариса Мандзюк

Лиш мить...

І сум і радість, плачу і сміюся, 

короткі миті, насолоди час.

Вже страх минув, нічого не боюся, 

лиш шкода. що життя біжить від нас...


За небокрай, літа летять так швидко, 

змахнувши білим, лебедя крилом.

Лиш мить цвіла в саду весняна квітка, 

лиш мить і жовта осінь за вікном.


Немов Причастя, приймуть яворини, 

разом з весною, молоде життя.

А я своє. складаю у торбину.

нема йому ні хвильки вороття...


автор Лариса Мандзюк.

м. Львів. 27. 02. 2019.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Лариса Мандзюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо