Лечу, мов птаха...
Лечу, мов птаха, наче маю крила,
минаючи холодні ясени.
Зима мені у слід, щось говорила,
та я вперед летіла, до весни.
До загадкових мрій, таких крилатих,
до музики, де скрипка виграва.
Хотіла щось про зиму написати,
поезій весняних чую слова...
Вона так пахнула життям і ніжні квіти
й терпке вино іскрилися в руках...
В моїх думках, щоб швидше долетіти
і заблукати у її казках...
Зима мені у слід, щось говорила,
та я вперед летіла, до весни.
Лечу, мов птаха, наче маю крила,
минаючи холодні ясени...
автор Лариса Мандзюк.
м. Львів., 30. 01. 2019.
