Знайти себе
з рубрики / циклу «Для Душі»
Навшпиньки поміж душами гуляю:
Тривога, заздрість, біль...
вони навколо щедро засівають,
а Ти- не смій!
Хоч спотикайся, хоч впади,
тримай бо гордо спину!
Крізь зарослі чагарників густих,
що сходять в людях...
ти-живи!
Хоч навпростець, а хоч найдовшим шлЯхом,
бо ж Твій, не пройдено ніким,
іди, долаючи невдачі- не ний!
Твій шлях-обідрано коліна.
Де кожен раз вставала, йшла,
бо тільки так народження Людини,
бо тільки так... зрости себе сама!
Дороги, стежки, автобани
Дивись- несеться хтось, а хтось,
ледь-ледь чалапає, здолає? Впаде?
Хтось втримався, скалічено когось..
Шляхи перетинаються мов віття
І кожен своїм- хто біжить, хто йде.
Усі зустрічні, знай- по крихті,
відточують з майстерністю тебе.
Усі рубці і рвані рани, то все тобі, твоє.
Колись оглянешся й побачиш-
Душа прекрасною "як є" ...
Із вдячністю й любов"ю свої шрами,
відчуєш кожен, що творив Тебе...
Шляхи, шляхи...
всі перехрестя, автобани- дорога,
щоби врешт знайти Себе...
Полтава, 17.03.2019
