Поети
Талант поета – просто камінець,
Який Господь дарує при народженні.
Лаврове листя – то ще не вінець,
То суміш з градом, з попелом при сходженні…
При сходженні на стоптаний Парнас,
Просяклий скрізь мільярдними відбитками,
Де норовистий молодий Пегас
Довбе копитом ствердлий шлак зі злитками.
Беручи в руки Божий камінець,
Поет його шліфує – не насититься.
Бо він, мов каменяр, бо він – борець.
Шліфує так, аж з Музи пір‘я сиплеться!
…Каменярі з душею янголя
Карбують мантри знаковословесні…
Поета розпізнаєш віддаля,
У нього погляд вдумливо небесний.
21.03.2019