22.03.2019 07:58
Без обмежень
30 views
Rating 5 | 4 users
 © Костенюк

Повернення до себе

Одиночество — это изгнание в себя.
Владимир Шойхер.

Коли він підпливав до міста,

не грали труби урочисто –

лише в його уяві. Шум

від купи збуджених моторів

та натовпу у світлофорів

породжував тривожний сум.


В одному з бокових каналів

за ним закріплений причалик,

вірніше, за його човном.

Там офіційну мав адресу,

поштову скриньку, де всю пресу

поштар складав йому разо̀м.


За жѝтло баржа слугувала,

яку він, власне, до причалу

кормою і втулив туди,

на «радість» звичну вже сусідів,

що також на човнах всіх видів,

як він, жили серед води.


– Привіт! – Здоров будь! – залунали

знайомі голоси з причалу,

що одночасно слугував

за набережну для туристів,

які завжди присутні в місті,

бо місто звалось Амстердам.


У цьому місті є багато,

як в нього, барж, в них на кімнати

переробити можна трюм;

і квадратури вистачає,

а на воді і шум стихає,

і підключити можна струм…


Сплативши немалі рахунки,

книжкові обійшов лавкѝ.

Колишні поновив стосунки

з салонами картин таки:

усі відвідав вернісажі,

де виставлялися пейзажі,

що у мандрівках малював,

чи, кажуть критики – «писав».


Хай невеличкий, все ж прибуток

приходив на його рахунок.

Пейзаж голландський, знаний скрізь,

багатий не минав турист.

Як повертався вже додому,

побачив морду він знайому

й на ній до себе інтерес.

Що ж, дочекався. Гарний пес.


Господарка поблизу бару

дає притулок сенбернару,

до речі, пиво там завжди

густе знайомим наливає,

а вдень туристам добавляє

до пива крапельку води.

Що ж, треба покормить Таліба –

їсть м`ясо і не хоче хліба.

…………………………..


Він любить мріяти, що десь

його кохана виглядає

і, заклопотаний увесь,

в дорогу скоро він рушає,

та тільки справи не дають…

І він придумує ті справи:

ще щось доробить, щось підправить

і завтра зранку – в добру путь…

22.03.2019р.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.03.2019 19:38  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно! Амстерам я трактую, як рай на Землі. І мимоволі порівнюю з нашою дійсностю, з потягом до спокійного, не спотвореного війною та крадіями життя. І недаремно голландці були проти прийняття України до Шенгену. Вони бояться за спотворення свого Раю. Наш Рай - це не Амстердам, а "Садок вишневий коло хати," І за цей Рай ми зараз платимо життями(((

 22.03.2019 18:27  Тетяна Ільніцька => © 

Уже не вперше читаю у Вас про Амстердам. Філософія пейзажу і стиль життя заразом. Мешкання на борту, напевно, мрія багатьох ❤️ 

 22.03.2019 13:45  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова поема, дуже змістовна, цікаво було читати. Слово "одиночество" українською можна перекласти як "самотність" чи "самота". Як на мене, перший варіант звучить якось сумно. А самота - це свідомий вибір побути сам на сам з собою, усамітнитися. Іноді це навіть корисно. 

 22.03.2019 08:20  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую, пане Каллістрате, за відчуття написаного. Не такий вже жах – самотнсть.

Одиночество – это самая большая роскошь, которую я могу себе позволить. Мне просто необходимо быть наедине с собой, иначе это уже буду не я.

Карл Лагерфельд 

 22.03.2019 08:10  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличная баллада, пан Анатолий! Спасибо.

Да проходит время и приходит одиночество:


Одиночество

Как твоё отчество,

Как нашло ты меня - одиночество?

У меня твоё имя

У меня твоё отчество

Для меня ты - моё одиночество...

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо