На автоматі...
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
На автоматі – літо, зима і осінь.
На автоматі – кава, робота, син.
На автоматі, - сонце, чи дощ хлюпоче...
На автоматі – серпень… Іще один.
Сплющився час у одну автоматну чергу:
На автоматі мрію, живу, сміюсь.
Тріснули хоч, натягнувшись до краю, нерви, -
Чмокаю в щічку, цілуюсь, радію, злюсь…
На автоматі жити уже не сила.
Вічний конвеєр неперевідних справ…
На автоматі, мабуть, когось і вбила б,
Та, слава Богу, ніхто автомат не дав…
Лубни, 26.08.2013
