Автобус
Етюд
Ще древні не зникли руїни,
Царює марнота марнот,
Проходить крізь грубі цеглини
Нічний перевізник турбот.
Дарує він душам рятунок
Від злих обіцянок-отрут,
З цеглин полум`яний малюнок
Зійшов на буденщини грунт.
Шляхи зцементовані ржею,
Дерева поникли в журбі,
Відчуєш автобус душею -
Він двері розкриє тобі.
Збентежену душу врятує,
Для нього ніхто не чужий,
Завжди захистить, полікує
Турбот перевізник нічний!
