Дядько на дзвіниці
Заліз мій дядько на дзвіницю
Та, знай, гука: — Оце комедія яка!
Всі люди на землі — мов ті перепелиці,
Здається більший з них не більше п’ятака,
Гай, гай! Які ж вони дрібненькі,
Так ось коли я їх як треба розібрав!
А мимо йдучи, хтось на дядька показав
Та, далебі, мене спитав:
— Що то таке, чи щур, чи горобець маленький?