04.05.2019 21:53
Без обмежень
21 views
Rating 0 | 0 users
 © Гребінка Євген

Ячмінь

Син

Скажи мені, будь ласкав, тату!

Чого ячмінь наш так поріс, 

Що колосків прямих я бачу тут багато, 

А деякі зовсім схилилися униз?

Мов ми, неграмотні, перед великим паном,  

Мов перед судовим на стійці козаки.


Батько 

Оті прямії колоски

Зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром,  

Котрі ж поклякнули — то божа благодать: 

Їх гне зерно, вони нас мусять годувать.


Син

Того ж то голову до неба з волить драть 

Наш писар волосний, Онисько Харчовитий! 

Аж він, бачу...


Батько

Мовчи! Почують — будеш битий.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Євген Гребінка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо