Ворожба
Коломийка
Ой кохаю, пропадаю,
Я — ворожка молодая.
Зле Кохання серце точить,
Ворожба біду пророчить!
Я наважуюсь на злочин.
У Іванка наречена,
Я від неї навіжена.
На нахабу чари кину,
Зачаклую до загину,
Запалю, мов хворостину!
Краще — вкраду я вражину,
Йвасю підміню дружину
І від ночі до світання
Викрадатиму Кохання!
Як Оса, підступно вжалю,
До кінця піду без жалю!
