06.05.2019 13:10
Без обмежень
64 views
Rating 0 | 0 users
 © Григорій Божок

На могилі

Світлій пам’яті дружини



Ти як жива. Твоя світлина

У дощ і в сніг. Пливуть хмарки.

В отчім краю уквітчана могила.

Рідні зійшлись всі на гробки.


Дерева в листі, зеленіє скрізь трава, 

Весняна тепла сонячна година, 

На стелі вдячно світяться слова

Як ти любила і була любима:


«Вона любила і була любима, 

І у житті щасливою була, 

Чарівна, мила, добра і красива

На радість рідним діяла й жила.


Любима дівчина, дружина

В мамі й бабусі розцвіла, 

Кохана, господиня, берегиня, 

Джерельце злагоди й тепла.


Земля пухом, Царство Небесне

І душі з Богом - в далечінь.

Світлий образ твій не щезне,  

До віку буде жити в нас. Амінь.»


Сира земля, як ти заповідала, 

А поруч тут лежать твої батьки, 

До смерті руки ти мої тримала, 

Два роки вже живу на самоті...


Мене ще сонце гріє, з неба світить, 

Повітрям дихаю, молюся з каяттям, 

А поруч внуки, правнучка і діти, 

Страждаю, мучуся - це плата за життя.


Донькою стривожена колись моя бабуся, 

Два рази покидаючи цей світ, 

Сказала: « Дивлюсь й не надивлюся, 

Хоч тяжко скласти цей останній звіт!»


Так і мені, вже хворому, старому, 

Неначе остогид від болю білий світ, 

Розумію - з тобою поруч буду вдома, 

Та все ж в гостях ще Бог благословить...

 




Лозовий Яр – Київ 5.05. 2019 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.05.2019 16:09  Каранда Галина => © 

Царство Небесне... 

Публікації автора Григорій Божок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо