08.05.2019 11:44
Без обмежень
19 views
Rating 5 | 4 users
 © Костенюк

Портрет

новела

Добре бачить лише серце! Найголовнішого очима не побачиш
Антуан де Сент-Экзюпері

Вони зустрілися в кав’ярні

на перехресті двох доріг.

З жінками зустрічі вже давні

він в пам’яті своїй беріг,

та ця була на них не схожа,

немов поезією проза

перетворилася й за мить

світ водоспадом полетить.

Так і його життя буденне

в затонах річкових заплав

спинилось, мов без вітру став,

і раптом ринулось буремне,

пошкодивши (який конфуз)

урівноваженості шлюз.


Вона його відчула погляд,

коли він малював ескіз.

У відповідь – миттєвий огляд

і позитивний фейс-реліз

він в її погляді помітив

в портрет домалювавши квіти.

Коли доїла «гентський ніс»*

на столик їй поклав ескіз.

– «Це до майбутнього портрету,

що малюватиму для Вас.

Знайдете позувати час?

Зізнаюся без пієтету:

неписану ніким красу

на полотно перенесу.»


Захоплений її портретом,

що в Муінтпарку малював,

сеанси запивав кларетом,

поїсти часом забував.

Був емоційним, невгамовним,

у спілкуванні нетактовним,

вдавався, часом, до образ

і перепрошував щораз.

Замирення були чудові:

маленький човник винаймав

і по Граслей* її катав.

Вони пливли у човникові

і цілувались тет-а-тет,

смакуючи «Бордо-Кларет».


– «Цей рік для університету

напевно стане визначним:

високу честь надавши Генту,

ти долю поєднала з ним.»

І, долучаючись до жарту,

вона всміхнулася: – «Не варто.

Якби не університет,

не написав би мій портрет.

Сидів би в закутках каналів,

свої пейзажі малював

і згадував, як воював,

в уяві вибухи лунали,

а ти не вдаючѝсь до слів

в пейзажах сам себе жалів.»


І він збагнув за мить: це кличе

із посмішкою на устах

його прекрасна Беатріче*

далекий розпочати шлях.

Три роки навчання̀ у Генті,

а там, як будуть документи,

на них чекає Амстердам,

на Амстелі, де площа Дам,

вони оселяться на баржі.

Там в нього власний є причал,

звідки свій шлях колись почав.

Він малюватиме пейзажі,

а їй – підкорювати світ…

І буде в них усе, як слід.


* гентські носики, або кубердони – цукерки

* Муінтпарк – парк у Генті

* Граслей канал у Генті

* Беатріче – див. «Божественну комедію»

08.05.2019р.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Гентський вівтар / Вірш | Костенюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.05.2019 11:05  Тетяна Чорновіл => © 

Дивовижна історія! 

 12.05.2019 03:21  Серго Сокольник => © 

Сюжетність люблю 

 08.05.2019 16:04  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Щиро дякую, пане Панін! 

 08.05.2019 16:04  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую, пане КАЛЛІСТРАТ! Я також давно підсів на голландський живопис. Коли стає важко - пейзажі, натюрморти, жанрові сцени, портрети голланських мастрів вселяють віру в людей) 

 08.05.2019 15:58  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно! Схотів щось написати "онєгінською" строфою) 

 08.05.2019 15:44  Тетяна Ільніцька => © 

Браво, пане Анатолію ❤️❤️❤️ Майстерно і дуже щиро! І справді новела у віршах.
Люблю історії кохання, які завершуються добре) Взагалі гепі-енд прикрашає будь-який твір)) 

 08.05.2019 14:39  КАЛЛИСТРАТ => © 

Спасибо за стих пан Анатолий !
Как дома побывал ей-богу))) Давным-давно во время оно я приходил в Шатровый зал Эрмитажа, где выставлены работы "малых голландцев" и часами наслаждался их пейзажами, натюрмортами, портретами и роднее для меня ничего не было, настолько всё было близко ))) 

 08.05.2019 12:53  Панін Олександр Мико... => © 

Було б так завжди!

Гарно. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо