13.05.2019 23:47
Без обмежень
31 views
Rating 5 | 1 users
 © Серго Сокольник

Рідна земле

Сивина, сивина

Димом стелиться. Скроні твої, 

Рідна земле сумна, 

Вкрило... Луки і доли... Ти їм

Помолись. Уклонись

Рідній вірі. За око, за зуб-

Заповіт... Не хились-

Вітер хилить стебло у грозу.

Де покошені тра-

ви, босоніж іди по стерні, 

Здобуваючи пра-

во тут жити тобі і мені, 

У відважні роки

Набираючи сили від них. 

Не зневаж. Не покинь.

Що здобуто- тепер борони.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.05.2019 03:20  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Таню) 

 16.05.2019 10:56  Тетяна Чорновіл => © 

Сильний вірш. Таки мусимо боронити. 

 14.05.2019 13:56  Липа Ольга - Душа Ук... => © 

Гарно, широ, від Душі до Душі!!!

Публікації автора Серго Сокольник

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо