20.05.2019 20:38
Без обмежень
19 views
Rating 0 | 0 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Про смак

Бувають люди, як ранкова кава, 

Смакую товариство, хоч гірчить, 

Як капучіно, теплі й солодкаві, 

Їх п’ю, як хочу серцем відпочить.


Бувають, наче чай гарячий взимку, 

Зігріють душу, тільки доторкнусь, 

Як грог ірландський, через соломинку

Поволі, обережно пити вчусь.


Бувають, як вода джерельна влітку –

Посьорбую, не можу відійти, 

А є з якими, наче напідпитку, 

Впиваюсь ними, щоби істину знайти.


Ще є ласкаві, як солодкий трунок, 

Слова медові вводять в сонний транс, 

Але іудин мають поцілунок, 

І поцілують, як дасиш їм шанс.


Бувають люди, як гірка мікстура, 

Не хочеш, а приходиться ковтнуть.

А є й такі – глядиш:липка статура, 

Але добро удесять раз вернуть.


А ти – моя амброзія чудесна, 

Мене підносиш до едемових воріт, 

Душа з тобою –мешканка небесна -

Злітає до незвіданих орбіт.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо