20.05.2019 11:24
Без обмежень
21 views
Rating 0 | 0 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Мова

Слова проб’ють невидиму броню, 

Дістануться до зраненого серця, 

Знекровлена в столітньому бою, 

Вкраїнська мова переможно озоветься.


Поллється пісня понад небеса, 

Впаде на нас живлющою водою, 

Відкрию очі – звідки ця краса?

Як врятувалась під сусідською ордою?


І проросла... і з материнським молоком

По венах розлилася життєдайно, 

По батьківській землі дзвінким струмком

Розбіглась, розлилася привітально.


А я ловлю краплини, спрагло п’ю

Святу поживу, чи Святе Причастя, 

І кожне слово, кожен звук ловлю

Свого вкраїнського простого щастя.


І лине мова, стугонить Дніпро, 

Трембітами виспівують Карпати.

Ми –УКРАЇНЦІ!!! Ти ж є хто?

Зажерливий немитий східний «брате»?


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо