Ранок
Дивлюсь у захваті, не вимовлю і слова:
Відкрилися ворота райські на землі!
І полилась мелодія чудова
Понад житами ранньої зорі!
Духмяним різнотрав’ям диха вітер,
Співають серенади цвіркуни,
Полощуть в річці верби коси-віти,
Чаклують ранок в небі чаклуни.
Потягуються на лататті малі жабки,
Ще бусел спить – весь світ іще для них,
Стрибають в лози, грають ляпки-лапки,
Сміється в вуса добрий водяник.
Дзвенить роса, упавши на дзвіночки,
Дзвенять дзвіночки: -Дзень-дзелень-дзелень!
Прокинься, світе, вмий заспані очки,
Землею йде новий щасливий день!
І обрій вже горить, палає небо,
Розлилось полум’я, в промінні гасне ніч,
І я стою щаслива, бо так треба –
Щоб темні тіні розбігались навсібіч.
Бо вже відкрилися ворота раю,
Геть ніч! Геть морок із чола!
Святий черговий день розпочинаю
Так, наче вчора зовсім не жила!