30.05.2019 17:31
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 3 users
 © Іцхак Скородінский

Капці боженьки мого

Дві рожеві хмаринки –

капці боженьки мого? –

скинуті в небо,

пливуть собі потихесеньку...

 

Як же так?

Адже...

Немає його, немає!

А тапки – ось вони –

пливуть собі потихесеньку.


...Хто дав мені цю здатність –

олюднювати все, що навколо.

І навіть Тебе?

Адже немає тебе, немає..


Так чому ж,

майже щоночі,

зачинившись від усіх,

чиїсь світлі думки..

Я?!

вихльостую на папір..

І вони застигають на ньому

назавжди.


А дві рожеві хмаринки

пливуть собі,

на захід...


...Тихесенько.

Харків віртуальний 2005




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.06.2019 22:21  © ... => Каранда Галина 

Будьмо, дякую! 

 01.06.2019 13:18  Панін Олександр Мико... => © 

Кажуть,
що бог у серці,
а його капці можуть бути
де завгодно:
він же -
бог.

Гарний. теплий, ліричний вірш. 

 31.05.2019 11:13  © ... 

Щіро дякую Вам! 

 30.05.2019 17:50  Каранда Галина => © 

Чудово. Вітаю тут. 

Публікації автора Іцхак Скородінский

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо