30.05.2019 17:31
для всіх
132
    
  3 | 3  
 © Іцхак Скородінский

Капці боженьки мого

Дві рожеві хмаринки –

капці боженьки мого? –

скинуті в небо,

пливуть собі потихесеньку...

 

Як же так?

Адже...

Немає його, немає!

А тапки – ось вони –

пливуть собі потихесеньку.


...Хто дав мені цю здатність –

олюднювати все, що навколо.

І навіть Тебе?

Адже немає тебе, немає..


Так чому ж,

майже щоночі,

зачинившись від усіх,

чиїсь світлі думки..

Я?!

вихльостую на папір..

І вони застигають на ньому

назавжди.


А дві рожеві хмаринки

пливуть собі,

на захід...


...Тихесенько.



Харків віртуальний, 2005

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.06.2019 13:18  Панін Олександр Мико... => © 

Кажуть,
що бог у серці,
а його капці можуть бути
де завгодно:
він же -
бог.
Гарний. теплий, ліричний вірш.

 31.05.2019 11:13  © ... 

Щіро дякую Вам!

 30.05.2019 17:50  Каранда Галина => © 

Чудово. Вітаю тут.