Над містом - вечір
Над містом – вечір. Зорі хороводять.
Усе і так, і все не так в житті.
Здається, Ігор повернувсь з походу
І чути дзвін ізранених щитів.
Ізнов взялись Вкраїну розпинати
Ті, що були тихіші од трави.
І недругам так хочеться сказати,
Як Ігор ворогам: "Іду на ви..."
У моє місто запливає літо
І знову матір тішиться дитям.
Я радість буднів хочу перелити
У повсякденність нашого життя.
Я хочу, щоб Вкраїна квітувала
В добрі, у мирі, а іще – в піснях.
А Ярославна, як завжди, чекала
Суворих воїв з бойових звитяг.
Коханий краю, тут моя родина,
Тут нам рости й історію творить
І будувать вкраїнську Україну,
Й по-сіверянськи вірить і любить.
