Турецький сонет
сонет
и Африка мне не нужна.
Исаковский М.
Нас влітку манить прохолодний ліс,
ми взимку біжимо̀ від прохолоди.
Ми хочемо комфорту від природи,
від сонця – тіней, від дощу – навіс.
Найвередливіші з усіх істот,
ми прагнемо не прагнути висот.
В Анталії на гальці (не піску),
десь в Анатолії, сам – Анатолій,
лежу і оплавляюся поволі
у змоченому в хвилі рушнику.
Весь час у вухах шум від хвиль-думок.
Скрізь – кругляші (над Прип`яттю – пісок).
Над Прип`яттю шезлонги ні до чого,
бо рідна нам Волинь – земля від Бога!
20.06.2019р.