23.06.2019 01:01
Без обмежень
31 views
Rating 5 | 4 users
 © Світлана Орловська

Мій корабель

Як добре - рими не зникають, 

я їх чекаю перед сном.

Мій корабель тривожить заводь

і б`ється об корали дном.

Тікають рибки золотаві, 

стрілою якір проліта.

Хтось направляє вертикалі, 

мабуть, до мене неспроста.

Я рими хвилями п`янкими

до себе ніжно прихилю.

Так ми щовечора із ними

вклоняємося кораблю.

 

Мені так легко і просторо

у цій небесній глибині.

В душі зростають осокори...

Готують щогли кораблі.

А я така маленька пташка.

Увись увесь мій розмах крил.

Я думала, що буде важко.

А бачиш, вистачило сил...






Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.06.2019 14:14  © ... => Тетяна Ільніцька 

Буває щось прийде перед сном таке, що і сон кудись подінеться))) 

 24.06.2019 09:15  Тетяна Ільніцька => © 

Неймовірно легкий вірш))) Вірю, що така краса може прийти лише перед сном, коли одне око ще розплющене в нашу реальність, а інше вже бачить чарівний корабель!

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо