Мій корабель
Як добре - рими не зникають,
я їх чекаю перед сном.
Мій корабель тривожить заводь
і б`ється об корали дном.
Тікають рибки золотаві,
стрілою якір проліта.
Хтось направляє вертикалі,
мабуть, до мене неспроста.
Я рими хвилями п`янкими
до себе ніжно прихилю.
Так ми щовечора із ними
вклоняємося кораблю.
Мені так легко і просторо
у цій небесній глибині.
В душі зростають осокори...
Готують щогли кораблі.
А я така маленька пташка.
Увись увесь мій розмах крил.
Я думала, що буде важко.
А бачиш, вистачило сил...