23.06.2019 01:01

для всіх

120

4 | 4

 © Світлана Орловська

Мій корабель

Як добре - рими не зникають, 

я їх чекаю перед сном.

Мій корабель тривожить заводь

і б`ється об корали дном.

Тікають рибки золотаві, 

стрілою якір проліта.

Хтось направляє вертикалі, 

мабуть, до мене неспроста.

Я рими хвилями п`янкими

до себе ніжно прихилю.

Так ми щовечора із ними

вклоняємося кораблю.

 

Мені так легко і просторо

у цій небесній глибині.

В душі зростають осокори...

Готують щогли кораблі.

А я така маленька пташка.

Увись увесь мій розмах крил.

Я думала, що буде важко.

А бачиш, вистачило сил...