Зачеплять-но хмарки тополі вноч...
Зачеплять-но хмарки тополі вночі –
Заплачуть сльозами у трави.
А тільки-но вітер віднайде ключі –
Спішать у ранкові заграви.
Чи щось загубили під синню небес,
Чи хочуть під сонцем зігрітись?
У вічному пошуку райських чудес
Бояться туманом розмитись…
І люди, як хмарки, в нікуди спішать,
І мріям думками радіють…
І пошепки з совістю часто грішать,
І душами мовчки твердіють…
Львов, 28.06.2019